Гастроентеролог — це лікар, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань органів травної системи. До цієї системи належать не лише шлунок і кишківник, а й стравохід, печінка, жовчний міхур, жовчні протоки та підшлункова залоза.

До гастроентеролога звертаються через біль у животі, печію, нудоту, здуття, нестабільні випорожнення, гіркоту в роті або відчуття важкості після їди. Водночас деякі гастроентерологічні захворювання тривалий час можуть не спричиняти виражених симптомів. Наприклад, порушення роботи печінки або жовчного міхура нерідко виявляють випадково під час ультразвукового дослідження чи лабораторних аналізів.

Завдання гастроентеролога полягає не лише в тому, щоб зменшити неприємні відчуття. Лікар визначає їхню причину, оцінює стан органів травлення та підбирає тактику лікування з урахуванням конкретного діагнозу, супутніх захворювань, способу життя і харчових звичок пацієнта.

Які органи лікує гастроентеролог

Гастроентеролог працює із захворюваннями більшості органів, які беруть участь у травленні, засвоєнні поживних речовин і виведенні продуктів обміну.

До сфери його компетенції належать:

  • стравохід;

  • шлунок;

  • дванадцятипала кишка;

  • тонкий і товстий кишківник;

  • пряма кишка — у межах захворювань травної системи;

  • печінка;

  • жовчний міхур;

  • жовчні протоки;

  • підшлункова залоза.

Деякі захворювання потребують спільного спостереження кількох спеціалістів. Наприклад, при хворобах прямої кишки гастроентеролог може направити пацієнта до проктолога, при жовчнокам’яній хворобі — до хірурга, а при вірусному гепатиті — до інфекціоніста або гепатолога.

З якими симптомами звертаються до гастроентеролога

Симптоми захворювань травної системи можуть бути різними. Їхня вираженість не завжди відповідає тяжкості захворювання: сильний дискомфорт іноді виникає при функціональному порушенні, тоді як хронічна патологія печінки може довго перебігати майже безсимптомно.

Записатися на консультацію гастроентеролога варто, якщо турбують:

  • біль або дискомфорт у верхній, нижній чи бічній частині живота;

  • печія;

  • кисла або гірка відрижка;

  • відчуття кислоти в роті;

  • утруднення або біль під час ковтання;

  • нудота;

  • повторне блювання;

  • гіркота в роті;

  • здуття живота;

  • надмірне газоутворення;

  • бурчання в кишківнику;

  • швидке насичення;

  • відчуття переповнення шлунка після невеликої порції їжі;

  • важкість після жирної їжі;

  • закреп;

  • діарея;

  • чергування закрепу та діареї;

  • слиз або кров у випорожненнях;

  • зміна кольору калу;

  • необґрунтоване зниження маси тіла;

  • зниження апетиту;

  • пожовтіння шкіри або білків очей;

  • потемніння сечі;

  • свербіж шкіри, який може бути пов’язаний із порушенням відтоку жовчі;

  • постійна слабкість у поєднанні зі змінами печінкових показників.

Одноразовий епізод здуття або печії після надмірного прийому їжі не завжди свідчить про захворювання. Проте регулярне повторення симптомів, їхнє посилення або поява додаткових ознак потребують медичної оцінки.

Що лікує гастроентеролог: захворювання стравоходу

Стравохід проводить їжу з ротової порожнини до шлунка. Найчастіше до гастроентеролога звертаються через печію, відрижку, біль за грудиною або відчуття, що їжа проходить із труднощами.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, або ГЕРХ, виникає, коли вміст шлунка регулярно потрапляє назад у стравохід. Шлунок пристосований до дії кислого середовища, а слизова оболонка стравоходу має слабший захист. Через це часті рефлюкси можуть спричиняти подразнення та запалення.

Типові прояви ГЕРХ:

  • печія;

  • кисла відрижка;

  • неприємний присмак у роті;

  • печіння або дискомфорт за грудиною;

  • посилення симптомів після їди, нахилів або в положенні лежачи.

У деяких пацієнтів рефлюкс проявляється нетипово: сухим кашлем, осиплістю голосу, подразненням горла, відчуттям грудки в горлі. Такі симптоми можуть мати й інші причини, тому самостійно пов’язувати їх із ГЕРХ не варто.

Лікування залежить від частоти симптомів і стану слизової оболонки стравоходу. Гастроентеролог може рекомендувати корекцію харчових звичок, режиму сну, маси тіла, а за потреби — лікарські засоби, які знижують кислотність шлункового вмісту.

Езофагіт

Езофагіт — це запалення слизової оболонки стравоходу. Найчастіше воно пов’язане з тривалим кислотним рефлюксом, але можливі й інші причини: подразнення лікарськими препаратами, інфекції, алергічні реакції або хімічне ушкодження.

Симптомами можуть бути печія, біль під час ковтання, утруднене проходження їжі, біль за грудиною. Для уточнення діагнозу лікар може призначити гастроскопію.

Грижа стравохідного отвору діафрагми

При цьому стані частина шлунка зміщується через отвір у діафрагмі в грудну порожнину. Невелика грижа може не спричиняти симптомів, але іноді вона посилює рефлюкс, печію, відрижку та дискомфорт після їди.

Тактика залежить від розміру грижі, симптомів і наявності ускладнень. У багатьох випадках застосовують консервативне лікування, але окремим пацієнтам може бути потрібна консультація хірурга.

Порушення ковтання

Відчуття, що їжа застрягає або погано проходить стравоходом, називають дисфагією. Це не окремий діагноз, а симптом, який потребує обстеження.

Причиною можуть бути запалення, звуження стравоходу, порушення його моторики, новоутворення або неврологічні захворювання. Особливо важливо не відкладати звернення, якщо дисфагія прогресує, супроводжується болем, блюванням або схудненням.

Найпоширеніші захворювання шлунка

Біль у верхній частині живота, нудота, відчуття переповнення та печіння часто сприймаються як ознаки гастриту. Насправді подібні симптоми можуть виникати при різних станах, тому встановити діагноз лише за скаргами неможливо.

Гастрит

Гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка. Він може бути гострим або хронічним.

Однією з поширених причин хронічного гастриту є інфекція, спричинена бактерією Helicobacter pylori. Запалення також може розвиватися через тривале вживання деяких протизапальних знеболювальних препаратів, аутоімунні процеси або вплив подразнювальних речовин.

Можливі симптоми гастриту:

  • біль або печіння у верхній частині живота;

  • нудота;

  • відрижка;

  • раннє насичення;

  • відчуття важкості після їди;

  • зниження апетиту.

Однак хронічний гастрит іноді не має помітних проявів. Для підтвердження діагнозу може бути потрібна гастроскопія з біопсією — взяттям невеликого фрагмента слизової оболонки для лабораторного дослідження.

Інфекція Helicobacter pylori

Helicobacter pylori — бактерія, яка може жити у слизовій оболонці шлунка. Вона пов’язана з розвитком хронічного гастриту та виразкової хвороби.

Перевірятися на Helicobacter pylori лише через будь-який дискомфорт у животі не завжди потрібно. Доцільність тестування визначає лікар з урахуванням симптомів, віку, анамнезу та результатів попередніх обстежень.

Для діагностики можуть використовувати:

  • дихальний тест;

  • дослідження калу на антиген бактерії;

  • аналіз матеріалу, отриманого під час гастроскопії.

Аналіз крові на антитіла має обмеження: позитивний результат не завжди означає, що інфекція активна саме зараз. Після проведеного лікування лікар зазвичай рекомендує контрольний тест у визначений термін.

Самостійно приймати антибіотики при підозрі на Helicobacter pylori не слід. Для лікування використовують спеціальні комбінації препаратів, а неправильна схема може бути неефективною та сприяти стійкості бактерій до антибіотиків.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

Виразка — це глибше пошкодження слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки. Найчастіше вона пов’язана з інфекцією Helicobacter pylori або прийманням нестероїдних протизапальних препаратів.

Можливі прояви:

  • біль у верхній частині живота;

  • печіння натще або після їди;

  • нічний біль;

  • нудота;

  • відчуття переповнення;

  • зниження апетиту.

Водночас виразка може тривалий час не спричиняти виражених симптомів і вперше проявитися ускладненням, наприклад кровотечею.

Основним методом діагностики часто є гастроскопія. Лікування залежить від причини: при Helicobacter pylori проводять курс ерадикаційної терапії, а при медикаментозному ушкодженні переглядають необхідність приймання препаратів, що подразнюють слизову.

Які захворювання печінки лікує гастроентеролог

Печінка бере участь у переробленні поживних речовин, утворенні жовчі, обміні ліків і нейтралізації багатьох речовин. Вона має значні компенсаторні можливості, тому захворювання печінки можуть довго не спричиняти болю.

Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки

При цьому стані в клітинах печінки накопичується надлишковий жир. Захворювання часто пов’язане з надмірною масою тіла, порушенням чутливості до інсуліну, цукровим діабетом другого типу, підвищеним рівнем жирів у крові та недостатньою фізичною активністю.

Людина може не мати жодних симптомів. Іноді турбують слабкість або дискомфорт у правому підребер’ї, але ці прояви неспецифічні.

Діагностика може включати:

  • печінкові проби;

  • ультразвукове дослідження;

  • оцінку ризику фіброзу;

  • еластографію.

Фіброз — це поступове утворення рубцевої тканини в печінці. Важливо оцінювати не лише наявність жирових змін, а й ризик прогресування захворювання.

Основою лікування зазвичай є поступова нормалізація маси тіла, регулярна фізична активність, корекція рівня глюкози та ліпідів. Екстремальні дієти й сумнівні «детокс-програми» не замінюють медичного лікування.

Алкогольне ураження печінки

Регулярне вживання алкоголю може спричиняти жирові зміни, запалення та фіброз печінки. Ризик залежить не лише від кількості алкоголю, а й від тривалості його вживання, супутніх захворювань, харчування та індивідуальної чутливості.

На ранніх стадіях симптоми можуть бути відсутні. При прогресуванні можливі слабкість, зниження апетиту, жовтяниця, набряки, збільшення живота та кровоточивість.

Ключовою умовою лікування алкогольного ураження печінки є припинення вживання алкоголю. Якщо людині складно зробити це самостійно, потрібна підтримка лікаря та, за необхідності, спеціаліста з лікування залежностей.

Вірусні гепатити

Гепатит — це запалення печінки. Його можуть спричиняти віруси, алкоголь, ліки, токсичні речовини або аутоімунні процеси.

Вірусні гепатити відрізняються шляхами передачі, перебігом і лікуванням. Деякі спричиняють переважно гостре захворювання, інші можуть переходити у хронічну форму.

Можливі прояви:

  • слабкість;

  • нудота;

  • дискомфорт у правому підребер’ї;

  • темна сеча;

  • світлий кал;

  • жовтяниця;

  • свербіж шкіри.

Водночас хронічний вірусний гепатит може тривалий час не мати симптомів. За підозри гастроентеролог призначає відповідні лабораторні тести та визначає, чи потрібна консультація інфекціоніста або гепатолога.

Лікарське ураження печінки

Деякі рецептурні та безрецептурні препарати, рослинні засоби й біологічно активні добавки можуть впливати на печінку. Ризик зростає при перевищенні дози, одночасному прийманні кількох засобів або поєднанні ліків з алкоголем.

Пацієнтові важливо повідомити лікаря про всі препарати й добавки, які він приймає. Самостійно скасовувати постійне лікування також не слід: спочатку необхідно оцінити, чи справді зміни аналізів пов’язані з конкретним засобом.

Що лікує гастроентеролог при захворюваннях жовчного міхура

Жовчний міхур накопичує жовч, яку виробляє печінка. Під час їди, особливо після вживання жирів, жовч надходить у кишківник і бере участь у травленні.

Жовчнокам’яна хвороба

Камені в жовчному міхурі можуть роками не спричиняти симптомів. У такому разі їх нерідко виявляють випадково під час УЗД.

Якщо камінь тимчасово перекриває відтік жовчі, може виникнути напад жовчної коліки. Для нього характерний інтенсивний біль у правому підребер’ї або верхній частині живота, який іноді віддає у спину чи праву лопатку. Часто напад починається після жирної їжі та супроводжується нудотою.

Препарати, які називають жовчогінними, не можна приймати самостійно при каменях. Посилення скорочення жовчного міхура може спровокувати рух каменя та закупорення протоки.

Тактику визначають з урахуванням симптомів, розмірів і розташування каменів. При повторних нападах або ускладненнях може бути рекомендоване хірургічне лікування.

Холецистит

Холецистит — це запалення жовчного міхура. Найчастіше гострий холецистит розвивається через закупорення протоки каменем.

Симптоми можуть включати:

  • тривалий біль у правому підребер’ї;

  • нудоту і блювання;

  • підвищення температури;

  • болючість живота;

  • погіршення після їди.

Гострий холецистит потребує термінової медичної оцінки. Лікування може проводитися в стаціонарі та включати медикаментозну терапію й оперативне втручання.

Поліпи жовчного міхура

Поліпи жовчного міхура — це утворення, які виявляють під час УЗД. Не всі вони є справжніми пухлинами: частина може бути пов’язана з відкладенням холестерину.

Тактика залежить від розміру, форми, динаміки росту, віку пацієнта та супутніх чинників. Невеликі утворення можуть спостерігати, а за певних ознак лікар рекомендує консультацію хірурга.

Які захворювання підшлункової залози лікує гастроентеролог

Підшлункова залоза виробляє ферменти для перетравлення білків, жирів і вуглеводів, а також гормони, які беруть участь у регуляції рівня глюкози.

Гострий панкреатит

Гострий панкреатит — це раптове запалення підшлункової залози. Стан може бути тяжким і зазвичай потребує лікування в стаціонарі.

Типові прояви:

  • сильний постійний біль у верхній частині живота;

  • поширення болю у спину;

  • повторне блювання;

  • здуття;

  • значне погіршення самопочуття.

Серед можливих причин — жовчні камені, алкоголь, значне підвищення рівня тригліцеридів, деякі ліки та інші чинники.

При сильному болю й повторному блюванні не слід намагатися лікуватися ферментами або знеболювальними вдома. Необхідна термінова медична оцінка.

Хронічний панкреатит

Хронічний панкреатит супроводжується тривалим запаленням і поступовими структурними змінами підшлункової залози.

Можливі прояви:

  • повторний або постійний біль у верхній частині живота;

  • погана переносимість жирної їжі;

  • зниження ваги;

  • часті об’ємні випорожнення;

  • жирний блиск калу;

  • порушення рівня глюкози.

Коли підшлункова залоза виробляє недостатньо травних ферментів, розвивається зовнішньосекреторна недостатність. У такому разі лікар може призначити ферментні препарати в дозі, яка відповідає складу їжі та вираженості порушення.

Ферменти не є універсальним засобом від важкості після їди. Їх слід застосовувати за чіткими показаннями.

Кісти та інші утворення підшлункової залози

Кістозні утворення підшлункової залози можуть мати різне походження та різний ризик ускладнень. Частину з них лише спостерігають, інші потребують додаткового обстеження або хірургічної консультації.

Одного висновку УЗД не завжди достатньо для визначення характеру утворення. Лікар може рекомендувати комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію або ендоскопічне ультразвукове дослідження.

Консультація гастроентеролога у Львові

Звернутися до гастроентеролога варто при повторній печії, болю в животі, порушеннях випорожнень, здутті, нудоті, гіркоті в роті, змінах печінкових аналізів або виявлених під час УЗД порушеннях.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» у Львові можна пройти консультацію гастроентеролога, отримати індивідуальний план обстеження та рекомендації відповідно до встановленого діагнозу. Своєчасне звернення допомагає з’ясувати причину симптомів і уникнути тривалого самолікування без підтвердженої ефективності.