Оперативна гінекологія у Львові

Сьогодні все більше переваг віддається малоінвазивним технологіям:

• Лапароскопія – операція через невеликі проколи в черевній стінці за допомогою відеоендоскопічної системи. Використовується для лікування кіст яєчників, міоми, ендометріозу, спайок.

• Гістероскопія – доступ через піхву та шийку матки, що дозволяє видаляти поліпи, міоматозні вузли, проводити діагностику ендометрію без розрізів.

• Вагінальні операції – застосовуються при випадінні матки, пластичних втручаннях на статевих органах.

• Класичні абдомінальні операції – призначаються лише тоді, коли інші методи неможливі.

Реабілітація залежить від виду втручання. У більшості випадків пацієнтки повертаються до звичного ритму життя протягом 1–2 тижнів після лапароскопії чи гістероскопії. Лікар дає індивідуальні рекомендації щодо харчування, фізичної активності та планування вагітності.

Підготовка до оперативного втручання починається з консультації гінеколога та уточнення діагнозу. Лікар оцінює результати попередніх обстежень, скарги, супутні захворювання, перенесені операції та прийом лікарських препаратів. За необхідності можуть бути призначені додаткові лабораторні або інструментальні дослідження.

Обсяг передопераційної діагностики залежить від виду запланованого втручання та стану пацієнтки. Він може включати:

• загальні та біохімічні аналізи крові;

• дослідження системи згортання крові;

• загальний аналіз сечі;

• визначення групи крові та резус-фактора;

• електрокардіографію;

• УЗД органів малого таза;

• мазки або інші гінекологічні дослідження;

• консультації суміжних спеціалістів за наявності супутніх захворювань.

Перед операцією важливо повідомити лікаря про всі препарати, які пацієнтка приймає постійно, особливо засоби, що можуть впливати на згортання крові. Самостійно скасовувати будь-які ліки не потрібно — схему їх прийому перед втручанням визначає лікар.

Якщо операція проводиться під загальною анестезією, пацієнтка отримує окремі рекомендації щодо прийому їжі та рідини перед госпіталізацією.

Як обирають метод оперативного втручання

Одна й та сама гінекологічна проблема може мати декілька варіантів хірургічного лікування. Наприклад, залежно від локалізації та розміру патологічного утворення операція може виконуватися гістероскопічним, лапароскопічним, вагінальним або відкритим доступом.

Під час вибору методу лікар враховує:

• характер та стадію захворювання;

• розміри і розташування патологічного утворення;

• вік пацієнтки;

• попередні оперативні втручання;

• наявність супутніх захворювань;

• репродуктивні плани;

• необхідність максимально зберегти матку, яєчники або інші органи.

Мета сучасної оперативної гінекології — не лише усунути патологію, а й за можливості виконати втручання максимально щадно, з мінімально необхідним обсягом операції.

Як проходить день операції

Після госпіталізації пацієнтку оглядає медична команда, перевіряються результати необхідних обстежень та уточнюється план операції. Перед втручанням також проводиться консультація анестезіолога, під час якої обговорюється вид анестезії, попередній досвід наркозу, алергічні реакції та супутні захворювання.

Тривалість операції залежить від її типу та складності. Після завершення втручання пацієнтка деякий час перебуває під медичним наглядом. Контролюються загальне самопочуття, артеріальний тиск, пульс, післяопераційний біль та інші показники.

Після малоінвазивних операцій госпіталізація часто є коротшою, однак термін перебування у клініці визначається індивідуально залежно від обсягу операції та швидкості відновлення.

Органозберігаючі операції та планування вагітності

Для жінок репродуктивного віку одним із важливих питань є можливість збереження репродуктивної функції. Якщо клінічна ситуація дозволяє, лікар може рекомендувати органозберігаючі методики.

Наприклад, при міомі матки в певних випадках можливе видалення окремих міоматозних вузлів зі збереженням матки. При кісті яєчника може виконуватися видалення утворення зі збереженням здорової тканини яєчника.

Водночас можливість такого лікування залежить від конкретного діагнозу, розміру та локалізації патології, віку пацієнтки та інших факторів.

Якщо жінка планує вагітність у майбутньому, це варто обговорити з гінекологом ще до операції. Лікар врахує репродуктивні плани при виборі оптимального обсягу втручання.

Що відбувається з видаленими тканинами після операції

Під час багатьох гінекологічних операцій видалені тканини — наприклад, поліп, міоматозний вузол, кіста або частина ендометрію — можуть направлятися на гістологічне дослідження.

Гістологія дозволяє вивчити тканини під мікроскопом та уточнити характер патологічних змін. Результати дослідження лікар оцінює разом з даними операції та попередньої діагностики.

За результатами гістології може бути визначена подальша тактика спостереження або лікування.

Відновлення після оперативного втручання

Швидкість відновлення залежить від виду операції. Після невеликих гістероскопічних процедур повсякденна активність зазвичай відновлюється швидше, тоді як після складніших лапароскопічних, вагінальних або абдомінальних операцій організму може знадобитися більше часу.

У перші дні після втручання можуть спостерігатися помірний дискомфорт у нижній частині живота, слабкість або невеликі кров'янисті виділення. Після лапароскопії іноді виникають здуття або біль у ділянці плечей, пов'язані з газом, який використовується під час операції. Такі прояви зазвичай поступово зменшуються.

Під час відновлення лікар може рекомендувати тимчасово обмежити:

• інтенсивні фізичні навантаження;

• піднімання важких предметів;

• відвідування сауни або басейну;

• статеве життя;

• інші навантаження, здатні вплинути на загоєння.

Конкретна тривалість обмежень залежить від проведеної операції. Після складніших втручань повне відновлення може тривати декілька тижнів.

Коли після операції потрібно звернутися до лікаря

Після виписки пацієнтка отримує рекомендації щодо догляду та контрольного огляду. Важливо не чекати запланованого прийому, якщо самопочуття раптово погіршилося.

Звернутися по медичну допомогу потрібно, якщо з'явилися:

• виражений або наростаючий біль;

• значна кровотеча;

• підвищення температури;

• почервоніння, набряк або виділення з післяопераційної рани;

• багаторазове блювання;

• виражений набряк або біль у нозі;

• задишка, біль у грудях або інші різкі зміни самопочуття.

Такі симптоми не обов'язково свідчать про ускладнення, але потребують своєчасної оцінки лікаря.

Контрольний огляд після гінекологічної операції

Контроль після операції є важливою частиною лікування. Під час повторного прийому лікар оцінює процес загоєння, самопочуття пацієнтки та, якщо проводилося дослідження видалених тканин, результати гістології.

На консультації також визначають:

• коли можна повернутися до тренувань та активної фізичної роботи;

• коли можна відновити статеве життя;

• чи потрібні лікарські препарати після операції;

• чи необхідні додаткові обстеження;

• коли можна планувати вагітність;

• як часто надалі проходити огляд у гінеколога.

Терміни контрольного візиту залежать від типу проведеного втручання та визначаються лікарем індивідуально.