Пахова грижа: симптоми, причини та коли потрібна операція

Пахова грижа — це стан, за якого частина тканин або органів черевної порожнини випинається через ослаблену ділянку передньої черевної стінки в паховому каналі. Найчастіше люди помічають м’яке випинання в паховій ділянці, яке стає більшим під час кашлю, фізичного навантаження або тривалого стояння. Пахова грижа не зникає самостійно, а радикальним методом її лікування залишається хірургічна операція.

Грижа може довго майже не турбувати, але її поведінка непередбачувана. В одних людей невелике випинання роками змінюється повільно, в інших із часом з’являються біль, дискомфорт або ускладнення. Особливо небезпечним є защемлення пахової грижі, коли вміст грижового мішка стискається і може втратити нормальне кровопостачання. Тому консультація хірурга потрібна навіть тоді, коли випинання не болить і легко зменшується в положенні лежачи. Лікар оцінить розмір грижі, ризик ускладнень і допоможе визначити оптимальний час та спосіб лікування. Якщо випинання раптово стало твердим, перестало вправлятися, з’явилися сильний біль, нудота, блювання або зміна кольору шкіри, необхідно терміново звернутися по медичну допомогу. 

Які симптоми має пахова грижа

Основні симптоми пахової грижі — випинання в паховій ділянці, відчуття тиску або тяжкості та біль, який посилюється під час навантаження.

Типовою ознакою є округле або видовжене випинання в паховій ділянці. Воно може бути майже непомітним вранці та збільшуватися ввечері після ходьби, фізичної роботи або тривалого перебування на ногах.

До характерних проявів належать:

• припухлість або «шишка» в паху;

• збільшення випинання під час кашлю, чхання або натужування;

• зменшення грижі в положенні лежачи;

• тягнучий або ниючий біль у паховій ділянці;

• відчуття печіння, тиску чи важкості;

• дискомфорт під час ходьби, нахилів або піднімання предметів;

• поширення випинання в мошонку у чоловіків при великих грижах.

Біль не завжди відповідає розміру грижі. Невелика пахова грижа інколи спричиняє більше дискомфорту, ніж велике випинання, тому орієнтуватися лише на її зовнішній вигляд неправильно.

У частини людей симптоми проявляються переважно після фізичної активності. Наприклад, людина може нічого не помічати після сну, але відчувати тяжкість у паху після кількох годин на ногах.

Як відрізнити пахову грижу від інших утворень

Не кожна припухлість у паху є грижею. Схожий вигляд можуть мати збільшені лімфатичні вузли, ліпоми, кісти, судинні утворення та деякі захворювання органів мошонки.

При паховій грижі випинання часто змінює розмір залежно від положення тіла та внутрішньочеревного тиску. Збільшений лімфатичний вузол, наприклад, зазвичай не зникає в положенні лежачи та не стає помітно більшим під час кашлю.

Точний діагноз встановлює хірург після огляду. У сумнівних випадках може знадобитися ультразвукове дослідження.

Чому виникає пахова грижа

Причини пахової грижі пов’язані з поєднанням слабкості тканин черевної стінки та підвищення внутрішньочеревного тиску.

Паховий канал є природною анатомічно слабшою ділянкою черевної стінки. Якщо тканини в цій зоні недостатньо міцні, через них поступово може сформуватися грижове випинання.

Фактори, що підвищують ризик:

• спадкова схильність до слабкості сполучної тканини;

• чоловіча стать;

• старший вік;

• постійне піднімання значної ваги;

• хронічний кашель;

• регулярні закрепи та сильне натужування;

• надмірна маса тіла;

• різкі зміни ваги;

• вагітність;

• перенесені операції на черевній стінці;

• тривалі навантаження, що систематично підвищують тиск усередині живота.

Важливий нюанс полягає в тому, що фізичне навантаження не завжди є безпосередньою причиною грижі. Часто воно лише робить помітним дефект, який уже існував через анатомічну слабкість тканин.

Тому ситуація, коли випинання вперше з’явилося після перенесення важкого предмета, не обов’язково означає, що саме цей епізод «створив» грижу.

Чим небезпечна пахова грижа

Головна небезпека пахової грижі — можливість її защемлення, коли орган або тканина затискається в грижових воротах і не може нормально повернутися в черевну порожнину.

Защемлення може порушити кровопостачання тканин. Якщо в грижовому мішку знаходиться частина кишківника, тривале стискання може призвести до кишкової непрохідності та пошкодження стінки кишки.

Симптоми защемлення пахової грижі

Негайного звернення по медичну допомогу потребують:

• раптовий сильний або швидко наростаючий біль у паху;

• грижа, яка раніше вправлялася, але раптом перестала зменшуватися;

• різке напруження або болючість випинання;

• нудота чи блювання;

• здуття живота;

• відсутність випорожнень або газів;

• почервоніння або зміна кольору шкіри над грижею;

• погіршення загального стану.

За підозри на защемлення не варто самостійно силою вправляти грижу. Такий стан потребує термінового огляду хірурга.

Чи можна лікувати пахову грижу без операції

Безопераційне лікування не усуває анатомічний дефект, через який виникла пахова грижа.

Таблетки, мазі, фізіотерапія або спеціальні вправи не можуть закрити грижові ворота. Бандаж також не лікує причину захворювання: він лише механічно підтримує ділянку паху та іноді використовується як тимчасовий захід.

Тактика спостереження може розглядатися лікарем у деяких дорослих пацієнтів із невеликою грижею, яка майже не спричиняє симптомів. При цьому людина повинна знати ознаки ускладнень і регулярно оцінювати стан разом із лікарем.

Спостереження не означає, що грижа зникне. Пахова грижа зазвичай зберігається, а з часом може збільшуватися або ставати симптомною.

Окремий підхід потрібен жінкам із підозрою на грижу пахової ділянки, оскільки необхідно виключити стегнову грижу, для якої ризик ускладнень може бути вищим.

Коли потрібна операція при паховій грижі

Операція при паховій грижі зазвичай потрібна, якщо вона спричиняє біль, збільшується, обмежує повсякденну активність або має ознаки ускладнення.

Планове хірургічне лікування найчастіше обговорюють у таких ситуаціях:

1. Грижа поступово збільшується.

2. З’явився або посилюється біль.

3. Випинання заважає роботі, заняттям спортом чи ходьбі.

4. Грижа важко вправляється.

5. Виникають повторні епізоди вираженого дискомфорту.

6. Лікар оцінює ризик защемлення як клінічно значущий.

При защемленні може знадобитися термінова операція, оскільки очікування здатне збільшувати ризик пошкодження органів, що опинилися в грижовому мішку.

Планова операція та екстрене втручання — принципово різні ситуації. При плановому лікуванні є час для обстеження, корекції супутніх захворювань та вибору оптимальної методики. Екстрена операція виконується через загрозу ускладнень і може бути технічно складнішою.

Як проходить операція при паховій грижі

Хірургічне лікування пахової грижі полягає в поверненні тканин у правильне анатомічне положення та зміцненні ослабленої ділянки черевної стінки.

Сьогодні застосовуються відкриті та малоінвазивні методи операції.

У багатьох операціях для зміцнення черевної стінки використовується синтетична сітка. Вона перекриває ослаблену ділянку та допомагає знизити навантаження на власні тканини після операції.

Вибір методу залежить від розміру та типу грижі, того, чи є вона односторонньою або двосторонньою, попередніх операцій, загального стану пацієнта та досвіду хірурга.

Не існує одного методу, який був би найкращим для кожної людини. З огляду на розвиток малоінвазивної хірургії, одним із найбільш сучасних і найменш травматичних методів лікування гриж сьогодні є лапароскопічна герніопластика. Вона дає змогу мінімізувати пошкодження тканин і сприяє швидшому відновленню після операції.

Скільки триває відновлення

Після неускладненої операції багато пацієнтів починають ходити вже в день втручання або наступного дня. Точний термін повернення до роботи та фізичних навантажень залежить від виду операції, характеру роботи та індивідуального перебігу відновлення.

Помірний біль, натяг або набряк у зоні операції протягом перших днів є очікуваними явищами. Значне посилення болю, підвищення температури, виражене почервоніння рани або поява виділень потребують консультації лікаря.

Раніше пацієнтам нерідко радили уникати майже будь-яких фізичних навантажень протягом багатьох тижнів. Сучасний підхід частіше передбачає поступове повернення до звичайної активності відповідно до самопочуття та рекомендацій хірурга.

Що робити, якщо ви помітили випинання в паху

Нове випинання в паховій ділянці варто показати хірургу, навіть якщо воно не болить.

Для початкової діагностики часто достатньо огляду. Лікар може попросити встати, покашляти або напружити м’язи живота, оскільки підвищення внутрішньочеревного тиску робить грижу помітнішою.

До консультації варто звернути увагу на кілька деталей:

• коли випинання з’явилося вперше;

• чи збільшується воно;

• чи зникає в положенні лежачи;

• чи виникає біль після фізичної роботи;

• чи були епізоди, коли грижу неможливо було вправити;

• чи супроводжується стан нудотою, блюванням або порушенням випорожнень.

Спеціально перевіряти грижу сильним натисканням не потрібно. Якщо випинання стало різко болючим або перестало вправлятися, безпечніше звернутися по невідкладну медичну допомогу.

Висновок

Пахова грижа — це анатомічний дефект черевної стінки, який самостійно не закривається. Основними ознаками є випинання в паху, відчуття тяжкості та біль, що може посилюватися під час кашлю, натужування або фізичної роботи.

Операція при паховій грижі особливо актуальна, якщо випинання збільшується, болить або обмежує активність. За відсутності значних симптомів у деяких випадках лікар може запропонувати спостереження, але така тактика потребує розуміння ознак можливого защемлення.

Різкий біль, неможливість вправити грижу, блювання, здуття живота або почервоніння в ділянці випинання — привід звернутися по термінову медичну допомогу. Своєчасна консультація хірурга дозволяє обговорити лікування планово, до розвитку небезпечних ускладнень.