Лікування гідраденіту в Львові

Пітливість – це проблема не тільки естетики, а й ризиків розвитку гнійних процесів! Нас жаль, дедалі частіше за допомогою до хірурга звертаються із проблемою гідраденіту.

Гідраденіт – це розлите гнійне запалення потової залози. Потові залози відносяться до апокринових, тому часто піддаються закупорці вивідного отвору, що в наслідку призводить до запального процесу.

Для розвитку гідраденіту необхідні 2 складові: збудник з групи умовно-патогенної флори і вхідні ворота для інфекції. При надмірній пітливості біля вивідної протоки залози виникають мікротріщини та зони місцевого подразнення шкіри, через які збудник проникає всередину залози і викликає інфекційний процес.

Вплинути на розвиток гідраденіту може ваш звичний спосіб життя:

• використання дезодорантів та антиперспірантів, які за своєю структурою сприяють закупорці протоки залози;
• використання спиртовмісних засобів гігієни;
• синтетичний одяг, який обмежує потовиділення.

Тому гідраденіт частіш за все розвивається у ділянках посиленої активності потових залоз: аксилярні та пахові зони, калитка. Підкріплюється схильність наявністю патологічних та фізіологічних факторів, що призводять до підвищення пітливості: пубертатний вік, підвищений рівень андрогенів, ендокринні захворювання, порушення теплообміну та тепловіддачі.

Першим симптомом є поява невеличкого болючого ущільнення. При активному русі кінцівками пацієнт дедалі інтенсивніше відчуватиме дискомфорт та біль. Протягом наступних 2-3 днів ущільнення збільшується, біль посилюється в декілька раз, набуває пульсуючого та розпираючого характеру, шкіра над ущільненням стає багряно-червоною, пацієнта турбує загальна слабкість, гарячка. Коли утворень декілька, вони зливаються, утворюючи великий болючий конгломерат.

Згодом стінки протоки не витримують тиску, гнійник прориває назовні або в товщу м’яких тканин. Пацієнт відчуває помірне полегшення болю, проте це не свідчить про одужання. Саморозкриття гнійника може бути небезпечним подальшим розвитком абсцесу, флегмони, сепсису.

Якщо не надати повноцінної хірургічної допомоги пацієнту, утворення перейде хронічний процес, тобто періодичне нагноєння, залози.

Діагностика гідроаденоми не завдає труднощів лікарям, враховуючи особливості скарги, типової локалізації та явного перебігу. Для додаткової оцінки лікар призначає обстеження: УЗД, загальний аналіз крові.

Період, коли гідроаденома не ускладнена нагноєнням, є сприятливим для консервативного лікування. Консервативне лікування полягає у протизапальній терапії, корекції гігієни, за відповідних показань – антибіотикотерапії.

Якщо утворення ускладнене нагноєнням – найбільш оптимальним для пацієнта буде варіант хірургічного лікування. Варто зазначити, що утворення необхідно не тільки розкривати, а й видаляти елементи капсули та ніжку, щоб запобігти рецидиву захворювання. Хірургічне лікування проводиться під місцевим знеболюванням (обколювання розчином анестетика). Після видалення гнійника, порожнину рани необхідно санувати асептичними розчинами і за потреби ввести дренаж. Кінцевий етап – пошарове ушиття рани, обробка і накладання стерильної пов’язки.

Пацієнту не потрібно залишатися у стаціонарі, він погоджує дату наступного прийому і отримує всі необхідні рекомендації.

Хірургія Оксфорд Медікал – це про якість, професіоналізм і безпеку! Обирайте найкращих!