Біль у вусі після застуди — поширена ситуація як у дітей, так і в дорослих. Нежить, закладеність носа, біль у горлі або вірусна інфекція можуть минути, але через кілька днів з’являються тиск у вусі, простріли, погіршення слуху чи відчуття, ніби всередині є рідина. Такі симптоми часто пов’язані із запаленням середнього вуха — отитом.

Отит після застуди виникає не тому, що людина «продула вухо». Основна причина зазвичай полягає в порушенні вентиляції середнього вуха через набряк носоглотки. У результаті за барабанною перетинкою може накопичуватися рідина, створюватися тиск і розвиватися запалення.

Біль у вусі не варто ігнорувати, особливо якщо він посилюється, супроводжується температурою, виділеннями або помітним зниженням слуху. Водночас не кожен дискомфорт після застуди означає гнійний отит. Іноді причиною є набряк слухової труби, скупчення рідини без активної інфекції або відбитий біль із горла, зубів чи щелепи.

Чому після застуди закладає і болить вухо

Середнє вухо — це невелика порожнина за барабанною перетинкою. Воно сполучається з носоглоткою через слухову, або євстахієву, трубу. Її завдання — вирівнювати тиск по обидва боки барабанної перетинки та забезпечувати відтік рідини.

Під час застуди слизова оболонка носа і носоглотки набрякає. Просвіт слухової труби звужується, тому повітря гірше потрапляє в середнє вухо. Усередині виникає знижений тиск, барабанна перетинка втягується, а людина відчуває закладеність, тріск, шум або біль.

Якщо вентиляція довго не відновлюється, у середньому вусі може накопичуватися рідина. Спочатку вона нерідко залишається стерильною, тобто без бактерій. Такий стан називають ексудативним отитом. Якщо до рідини приєднується інфекція, може розвинутися гострий середній отит.

Як інфекція потрапляє в середнє вухо

Віруси та бактерії можуть проникати з носоглотки через слухову трубу. Ризик зростає, коли людина має виражений нежить, сильно сякається, неправильно промиває ніс або переносить інфекцію без належного відпочинку.

У дітей отит після застуди трапляється частіше, оскільки слухова труба в них коротша, ширша і розташована більш горизонтально. Через це слиз із носоглотки легше потрапляє до середнього вуха. Також діти частіше мають збільшені аденоїди, які можуть перекривати ділянку слухових труб.

У дорослих запалення вуха також можливе, особливо на тлі хронічного риніту, синуситу, алергії, викривлення носової перегородки, поліпів носа або вираженого набряку слизової.

Які симптоми можуть вказувати на отит

Прояви залежать від виду запалення, віку людини та стадії захворювання. Найчастіше пацієнти описують біль як пульсуючий, стріляючий, ниючий або такий, що посилюється вночі.

До можливих симптомів отиту належать:

  • біль в одному або обох вухах;

  • відчуття тиску чи розпирання;

  • закладеність вуха;

  • зниження слуху;

  • шум, дзвін або потріскування;

  • відчуття переливання рідини;

  • підвищення температури;

  • слабкість, головний біль;

  • виділення з вуха;

  • запаморочення або порушення рівноваги.

У маленької дитини отит не завжди проявляється очевидно. Малюк може ставати неспокійним, плакати під час годування, часто прокидатися, терти вухо, відмовлятися від їжі. Іноді першими ознаками стають температура, блювання або різка зміна поведінки.

Чи завжди сильний біль означає гнійний отит

Ні. Виражений біль може виникати і при сильному втягненні барабанної перетинки через різницю тиску. Водночас гнійне запалення іноді починається з помірного дискомфорту.

За характером болю неможливо точно визначити причину. Для оцінки стану потрібен огляд вуха отоскопом — спеціальним приладом, який дає змогу побачити барабанну перетинку, її колір, положення та наявність рідини.

Види отиту після застуди

Під словом «отит» можуть мати на увазі кілька різних станів. Від їхнього типу залежить тактика спостереження та лікування.

Гострий середній отит

Це запалення порожнини середнього вуха, яке часто виникає після вірусної інфекції. Воно може супроводжуватися сильним болем, температурою, погіршенням слуху та загальним нездужанням.

Якщо за барабанною перетинкою накопичується гній, тиск у вусі зростає. Іноді перетинка може самостійно розірватися, після чого з’являються виділення, а біль тимчасово зменшується. Така ситуація потребує огляду лікаря, навіть якщо самопочуття покращилося.

Ексудативний отит

При ексудативному отиті за барабанною перетинкою накопичується рідина, але вираженого гострого запалення може не бути. Основні скарги — закладеність, приглушення звуків, відчуття переливання або тріску.

Біль зазвичай слабкий або відсутній. Рідина може зберігатися ще деякий час після застуди, тому слух відновлюється не завжди одразу.

Тубоотит або дисфункція слухової труби

Цей стан пов’язаний із набряком і порушенням роботи слухової труби. Людина може відчувати, що вухо «не продувається», власний голос звучить незвично голосно, а під час ковтання виникають клацання.

Тубоотит не завжди переходить у гострий середній отит, але потребує уваги, якщо симптоми не минають або посилюються.

Зовнішній отит

Запалення зовнішнього слухового проходу частіше пов’язане не із застудою, а з потраплянням води, травмуванням ватними паличками, подразненням шкіри або бактеріальною інфекцією.

Для зовнішнього отиту характерний біль при натисканні на козелок — невеликий хрящ біля входу у вухо — або при відтягуванні вушної раковини. Проте самостійно визначити тип отиту лише за одним симптомом складно.

Що робити, якщо після застуди болить вухо

Перший крок — оцінити інтенсивність симптомів і загальний стан. Якщо біль помірний, немає виділень, високої температури, сильного запаморочення чи різкого падіння слуху, можна організувати огляд лікаря найближчим часом і дотримуватися безпечних заходів до консультації.

Важливо не намагатися самостійно «пробити» вухо, інтенсивно продуваючи його. Надмірний тиск може погіршити стан барабанної перетинки або сприяти потраплянню слизу до середнього вуха.

Обережно очищайте ніс

Під час нежитю не варто різко сякатися двома ніздрями одночасно. Краще очищати кожну ніздрю окремо, без надмірного тиску.

Сольові розчини можуть допомагати зволожувати слизову та видаляти слиз із носа. Однак промивання під сильним тиском, особливо при вираженій закладеності, іноді посилює дискомфорт у вусі.

Підтримуйте комфортний режим

Варто відпочивати, пити достатньо рідини, уникати переохолодження та різких перепадів тиску. До огляду лікаря бажано не літати літаком, не пірнати й не займатися підводним плаванням.

Під час сну можна трохи підняти узголів’я. Це не лікує отит, але іноді зменшує відчуття тиску та полегшує дихання носом.

Контролюйте біль безпечним способом

Для полегшення болю зазвичай використовують знеболювальні та жарознижувальні засоби, дозволені конкретній людині. Вибір препарату, дози та частоти приймання залежить від віку, супутніх захворювань, алергій, вагітності та інших чинників.

Не слід перевищувати дозування з інструкції або поєднувати кілька засобів із тією самою діючою речовиною.

Чого не можна робити при болю у вусі

Неправильні домашні методи можуть ускладнити перебіг запалення або приховати важливі симптоми.

Не закапуйте у вухо спирт, олію чи перекис без огляду

До огляду неможливо точно знати, чи ціла барабанна перетинка. Якщо в ній є отвір, деякі краплі можуть потрапити до середнього вуха та подразнити його структури.

Спиртові розчини, борний спирт, камфорна олія, перекис водню та домашні настоянки не є універсальними засобами від болю у вусі. Їхнє застосування без встановленої причини може бути небезпечним.

Не прогрівайте вухо при підозрі на гнійне запалення

Теплий компрес іноді тимчасово зменшує неприємні відчуття, але при активному гнійному процесі прогрівання може посилити набряк і запалення.

Особливо не варто гріти вухо, якщо є висока температура, пульсуючий біль, виділення або виражене погіршення самопочуття.

Не чистьте слуховий прохід ватними паличками

Ватні палички не очищають вухо глибоко, а часто проштовхують сірку ближче до барабанної перетинки. Крім того, ними можна травмувати шкіру слухового проходу або саму перетинку.

Якщо з вуха з’явилися виділення, їх можна обережно прибирати лише зовні чистою серветкою, не вводячи нічого всередину.

Не починайте антибіотики самостійно

Антибіотики потрібні не при кожному отиті. Частина випадків пов’язана з вірусною інфекцією або накопиченням рідини без бактеріального запалення.

Самостійний прийом антибіотика може не допомогти, спричинити побічні реакції та ускладнити подальший вибір лікування. Рішення про антибактеріальну терапію приймає лікар після огляду та оцінки симптомів.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

Негайний огляд потрібен, якщо біль швидко посилюється або з’являються ознаки можливого ускладнення.

Не відкладайте медичну допомогу, якщо спостерігаються:

  • виділення гною, крові або прозорої рідини з вуха;

  • раптове або значне зниження слуху;

  • сильне запаморочення;

  • порушення рівноваги;

  • набряк або почервоніння за вухом;

  • зміщення вушної раковини вперед;

  • сильний головний біль;

  • слабкість м’язів обличчя;

  • повторне блювання;

  • висока температура та виражена млявість;

  • біль після травми голови або вуха.

Особливо уважно слід ставитися до симптомів у немовлят, дітей раннього віку, вагітних, людей зі зниженим імунітетом, цукровим діабетом або тяжкими хронічними захворюваннями.

Якщо дитина молодшого віку різко плаче, відмовляється від пиття, стає сонливою, має високу температуру або виділення з вуха, потрібна якнайшвидша консультація педіатра чи отоларинголога.

Як лікар діагностує отит

Основний метод діагностики — отоскопія, тобто огляд слухового проходу та барабанної перетинки. Лікар оцінює її колір, прозорість, положення, рухливість і наявність рідини.

За потреби можуть застосовувати пневматичну отоскопію — перевірку рухливості барабанної перетинки за допомогою невеликої зміни тиску. Також використовують тимпанометрію, яка допомагає оцінити тиск у середньому вусі та роботу слухової труби.

Якщо слух довго не відновлюється, лікар може рекомендувати аудіометрію — дослідження гостроти слуху. Додаткові аналізи або візуалізаційні дослідження потрібні не всім, а лише за певних симптомів або підозри на ускладнення.

Під час консультації важливо повідомити, коли почався біль, чи була температура, чи є виділення, як змінився слух і які ліки вже приймалися.

Як лікують отит після застуди

Лікування залежить від виду отиту, тривалості симптомів, віку пацієнта та результатів огляду. Єдиного засобу, який підходить усім, не існує.

При дисфункції слухової труби основна увага спрямовується на відновлення носового дихання та зменшення набряку слизової. При ексудативному отиті лікар може спостерігати за станом у динаміці, оскільки рідина іноді поступово зникає після відновлення вентиляції середнього вуха.

При гострому середньому отиті важливе достатнє знеболення. Антибіотики призначають за наявності відповідних показань. У частині випадків лікар може обрати спостереження з повторною оцінкою стану, якщо симптоми не тяжкі та немає чинників високого ризику.

Вушні краплі застосовують лише тоді, коли лікар розуміє, який саме відділ вуха запалений і чи не пошкоджена барабанна перетинка. Краплі, які допомагають при зовнішньому отиті, можуть бути непотрібними при запаленні середнього вуха.

Якщо за барабанною перетинкою довго зберігається рідина, слух помітно знижений або отити часто повторюються, отоларинголог може обговорити додаткові методи лікування. Тактика завжди визначається індивідуально.

Скільки може боліти вухо після застуди

Тривалість симптомів залежить від причини. При легкій дисфункції слухової труби закладеність може зменшуватися протягом кількох днів у міру того, як минає набряк носоглотки.

При гострому отиті біль зазвичай найбільш виражений на початку. Якщо лікування підібране правильно, самопочуття поступово покращується. Однак відчуття закладеності та приглушення слуху може зберігатися довше, оскільки рідина за барабанною перетинкою розсмоктується не миттєво.

Якщо через кілька днів біль не слабшає, температура тримається, слух погіршується або виникають нові симптоми, потрібен повторний огляд. Також варто звернутися до лікаря, якщо закладеність вуха зберігається після повного одужання від застуди.

Чому після отиту може залишатися поганий слух

Після запалення за барабанною перетинкою іноді залишається рідина. Вона перешкоджає нормальному проведенню звуку, тому людина чує приглушено, ніби через воду.

Таке зниження слуху часто має тимчасовий характер. Проте без огляду неможливо виключити інші причини: сірчану пробку, пошкодження барабанної перетинки, тривалий ексудативний отит або порушення роботи внутрішнього вуха.

Особливо важливо контролювати слух у дітей. Навіть тимчасове двобічне погіршення слуху може впливати на сприйняття мовлення, увагу та навчання. Якщо дитина часто перепитує, робить звук телевізора голоснішим або не реагує на тихе звернення, варто пройти огляд.

Коли потрібна консультація отоларинголога

Плановий огляд ЛОР-лікаря доцільний, якщо вухо болить понад добу, закладеність не минає після застуди, слух став гіршим або отити повторюються. Не варто чекати, поки біль стане нестерпним: рання оцінка допомагає відрізнити дисфункцію слухової труби від гострого запалення, сірчаної пробки чи іншої проблеми.

Отоларинголог огляне вухо, оцінить стан носа і носоглотки, а за потреби перевірить слух та тиск у середньому вусі. Це дає змогу підібрати обґрунтовану тактику без зайвих препаратів і небезпечних домашніх процедур.

У клініці «Оксфорд Медікал» у Львові можна звернутися на консультацію до отоларинголога при болю, закладеності, виділеннях із вуха або погіршенні слуху після застуди. Лікар проведе огляд, уточнить причину симптомів і надасть індивідуальні рекомендації відповідно до результатів діагностики.