Лікування варикозу у Львові

Варикозна хвороба нижніх кінцівок (або варикоз) – це хронічне, доволі поширене у світі, захворювання вен ніг,  яке виникає майже у 20-25% дорослого населення.

При варикозі внаслідок низки факторів розвивається стійка й незворотна зміна поверхневих вен на ногах при якій вени розширюються, видовжуються, стають звивистими, а пізніше перетворюються на м’які болючі вузлики.

Серед основних факторів виникнення варикозу ніг є:

• Вік – із часом еластичність вен поступово знижується.
• Спадковість – існує генетична схильність до слабкості венозної стінки.
• Стать – до варикозу більш схильні жінки (внаслідок вагітності, пологів, клімаксу, прийом гормональних препаратів).
• Вагітність - для забезпечення киснем і поживними речовинами плоду значно збільшується об'єм крові, що створює додаткове навантаження на вени, особливо на нижні кінцівки. Зростає рівень гормону прогестерону, що призводить до розслаблення стінок судин, зокрема вен і це може спричиняє зниження тонусу венозних клапанів і викликає застій крові. По мірі росту плода матка збільшується і тисне на вени в нижній частині живота, ускладнюючи відтік крові від ніг до серця
• Малорухливий спосіб життя – тривале сидіння або стояння перешкоджають нормальному кровообігу та сприяють тривалому перебуванню крові у венах ніг
• Надмірна вага – при ожирінні значно підвищується тиск на вени.

Серед механізмів розвитку варикозу найбільш важливими є слабкість венозної стінки та порушення роботи венозних клапанів. Внаслідок цього виникає так званий венозний рефлюкс (зворотній рух крові – від серця до периферії) що на початку захворювання призводить до перерозтягнення і видовження вен, і пізніше – формування варикозних вузлів.

Варикозну хворобу лікують хірурги, а точніше лікарі більш вужчої спеціалізації – флебологи (від дав.-гр. φλεβός  – вена).  До компетенції флеболога входить діагностика та лікування захворювань вен (варикозу та його ускладнень – виникнення тромбів вен та виразок на шкірі ніг).  

Під час первинної консультації лікар-флеболог спочатку уважно вислухає Ваші скарги, вияснить іншу необхідну інформацію про Ваше захворювання.

Далі він огляне Ваші ноги, пропальпує судини, оцінить наявність чи відсутність набряків, зміни кольору та щільності шкіри, перевірить пульсацію судин у відповідних точках, проведе певні функціональні проби для визначення ефективності роботи венозних клапанів і оцінки кровотоку у венах ніг. Після цього лікар скерує Вас на відповідні аналізи та додаткові методи обстеження, основним серед яких є доплерографія та дуплексне сканування судин, а простіше – на УЗД судин ніг. При потребі – лікар призначить попереднє лікування.

Під час повторної консультації лікар повторно огляне Вас, оцінить динаміку змін, проведе інтерпретацію результатів Ваших аналізів та додаткових методів обстежень. Далі призначить лікування а, при  потребі – скерує на операційне втручання.

Для правильної та об’єктивної постановки діагнозу при варикозному розширенні поверхневих вен ніг та його ускладненнях а також з метою  передопераційної підготовки пацієнту необхідно здати низку аналізів та  пройти  додаткові обстеження. Зокрема:

• Загальні аналіз крові
• Загальний аналіз сечі
• Група крові, резус-фактор.
• Скринінг інфекційних захворювань (реакція мікропреципітації (МРП), HBs-Ag, HCV)
• Біохімічне дослідження крові
• Глюкоза крові
• Коагулограма
• Визначення рівня D-димерів (за показаннями)
• Доплерографія та дуплексне сканування судин ніг
• ЕКГ, консультація терапевта (за показаннями)
• ЕхоКГ (за показаннями)
• Рентгенографія органів грудної клітки (за показаннями)
• Бактеріологічне та цитологічне дослідження вмісту виразки (за показаннями).

У залежності від стадії захворювання варикоз лікують як консервативними, так і операційними методами.

На початкових етапах хвороби, коли у пацієнта є ознаки хронічної венозної недостатності, як підґрунтя наступного виникнення варикозного розширення вен, зокрема, наявність – болю, дискомфорту і відчуття тяжкості в ногах, що зазвичай посилюється увечері, призначають консервативне лікування.

Воно включає в себе як загальні рекомендації, так і спеціальні рекомендації які спрямовані на поліпшення кровообігу в ногах, зміцнення венозної стінки і зменшення навантаження на вени.

Загальні рекомендації:

• зміна способу життя – регулярна помірна фізична активність, контроль ваги, 
• зміна характеру роботи – уникання сидячого і стоячого способу праці, важких фізичних навантажень,
• збалансоване харчування – вживання продуктів, багатих на клітковину, вітаміни C, E і P (рутин) які покращують тонус вен і сприяють підвищенню тиску в судинах,  споживання достатньої кількості рідини, для уникнення згущення крові
• зміна гардеробу – уникання носіння тісного одягу  який може перетискати вени на стегнах та гомілках і незручного взуття, особливо на високих підборах)

Спеціальні рекомендації:

• використання компресійних панчіх, колготок чи гольфів, які зменшують венозний тиск, полегшують роботу венозних клапанів, запобігають застою крові;
• медикаментозне лікування;  
• флеботоніки (венотоніки) – препарати, які підвищують тонус вен, покращують лімфатичний дренаж і мікроциркуляцію, мають протизапальний та ангіопротекторний ефект; 
• у разі ускладнень (виникнення тромбів у венах та варикозних вузлах) лікування доповнюють антикоагулянти – препарати, які знижують в'язкість крові і запобігають утворенню тромбів; 
• нестероїдні протизапальні препарати –  вони знімають біль, запалення та зменшують набряки.

У разі прогресування хронічної венозної недостатності, окрім попередніх скарг, у пацієнтів з’являються видимі ознаки варикозу.

Спочатку виникають телеангіектазії – стійке не запальне розширення дрібних судин шкіри (вен, венул, капілярів, артеріол), яке може бути  лінійним, деревоподібним або у вигляді судинних «зірочок»;

Пізніше, коли у процес втягуються дещо крупніші вени, на різних ділянках ніг виникає ретикулярний варикоз – з’являються сині венозні сітки, які зазвичай неправильної форми і не випирають над поверхнею шкіри.

При такій стадії варикозної хвороби, окрім попередньо описаного консервативного лікування, призначають малоінвазивну процедуру – склеротерапію.